Використано матеріали : Ващенко Тетяни Олексіївни
Пам’ятка для батьків
«Режим дня першокласника»
Що є важливим у складанні правильного режиму
дня школяра:
- чергування роботи
та відпочинку. Пам’ятайте: перевантаження може призвести до нервового зриву і
збоїв у роботі імунної системи.
- своєчасне
повноцінне харчування.
- вчасно
прокидатися вранці й вчасно лягати спати ввечері. Ця звичка — найкраща гарантія
приємного пробудження вранці й швидкого засипання ввечері.
- повноцінний сон
протягом 9–10 годин на добу (для учнів молодших класів — 10–12 год). Час
нічного відпочинку є важливим для підтримки здоров’я організму, який зростає.
Здоровий сон покращує працездатність і засвоєння нової інформації, в той же
час, недосипання дуже шкідливе для здоров’я дитини.
Основні елементи
розпорядку дня школяра:
- навчання: уроки
в школі та домашнє завдання;
- додаткові
заняття: гуртки, секції;
- активний
відпочинок;
- вільне
проведення часу;
- їжа та сон.
Приблизний варіант розпорядку дня для школяра
Ранок
Розрахуйте,
скільки часу потрібно вашій дитині, щоб спокійно й без суєти зібратися в школу
і встигнути до початку занять. Це важливий момент правильного розпорядку дня.
Як правило, вранці організм прокидається поступово, і поспіх в цей час створить
непотрібний стрес. Ранкова зарядка — на ваш розсуд. Деякі діти краще
прокидаються поступово, природним чином, а деяким сподобається ранкова
гімнастика.
Не всім дітям
подобається снідати рано вранці, але сніданок —
найважливіший прийом їжі за весь день, і з часом це стане звичкою.
Друга половина дня
Правильна організація
дня після занять у школі, які можуть бути досить стомливими для вашої дитини, є
дуже важливим моментом. Більшість дітей відчувають сильну втому після занять, і
їм необхідний повноцінний відпочинок. Хорошим виходом з такої ситуації може
бути денний сон. Для учнів молодших класів це — необхідність. Для більш
дорослих дітей, інший, не менш ефективний і корисний для здоров’я спосіб
відновити сили — прогулянка на свіжому повітрі.
Не забувайте про
своєчасний прийомі їжі: інтервал між прийомами їжі для дитини 6–7 років не
повинен перевищувати 3–4 год.
Відпочивши,
дитина може зайнятися виконанням домашнього завдання та відвідуванням гуртків
та секцій. При виконанні домашнього завдання слід не забувати робити 10
хвилинні перерви. Оптимальний час для засвоєння інформації — з 16:00 до 18:00.
Якщо ваша дитина вчиться в другу зміну, то найкращий час для виконання
домашнього завдання — ранок.
Вечір
Вечір — час
вечері та вільного проведення часу: відпочинок, хобі, спілкування з друзями
тощо. Батьки повинні стежити за тим, щоб дитина лягала спати вчасно: час
відходу до сну залежить від часу пробудження вранці. Оптимальний час — 21:00.
Пам’ятайте: для
школяра правильний режим — це те, що допоможе зберегти здоров’я організму, що
розвивається, і зробити важливий крок до вміння організовувати не лише свій
поточний день, а й усе життя.
Рекомендації для батьків
«Адаптація першокласника»
1) Вранці
піднімайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте
вчорашніх прорахунків, не вживайте образливих слів.
2) Не підганяйте, розраховуйте час – це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не
вирішили – дитина в цьому не винна.
3) Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів.
4) Зустрічайте зі школи дитину спокійно, дайте їй розслабитися (згадайте, як
вам важко після напруженого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами
чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, це не забере багато
часу.
5) Якщо дитина замкнулась, її щось турбує, не наполягайте на поясненні її
стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
6) Частіше хваліть малюка, за будь-яку перемогу і не акцентуйте увагу на
невдачах;
– якщо крихітці легко дається рахунок і не виходить правопис, то розповідайте
йому, як він здорово рахує, а якщо він старатиметься, то обов'язково навчиться
так само добре писати. У ваших силах вселити маляті волю до перемоги.
7) У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Всі
розбіжності щодо виховання дитини узгоджуйте без неї.
8) Навіть діти 7-8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні
слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме напруження,
допоможе спокійно заснути,відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні
речі. Завтра новий день, дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в
цьому їй повинні батьки своїм добрим ставленням.
9) Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує:
головний біль,поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми,
перевантаження, тому регламентуйте додаткове навантаження (гуртки, секції).
10) Якщо з'являються такі стани як втома, порушення сну, виникає дратівливість,
плаксивість, знижується апетит, маса тіла, виникають труднощі психологічного
характеру (почуття страху, негативне ставлення до навчання, учителя тощо) –
найчастіше це симптоми шкільної дезадаптації дитини.
Бесіда з батьками: «Попередження дитячого травматизму»
Шановні батьки!
Нагадуємо Вам, що Ви несете особисту відповідальність за
життя і здоров’я своїх дітей в поза навчальний час.
Не залишайте неповнолітніх дітей без нагляду дорослих.
Ваші діти
повинні дотримуватись правил безпеки життєдіяльності:
-про правила дорожнього руху;
-про правила пожежної безпеки;
-про безпечне поводження з електропобутовими і газовими
приладами;
-про безпечне поводження біля відкритих водойм і на воді;
-про шкідливість алкоголю, паління та вживання
наркотичних і психотропних речовин;
-про шкідливість тривалого перебування на дворі під час
несприятливої погоди;
-про безпеку перебування в місцях можливих обвалів (яри,
кар’єри);
-про небезпеку укусів диких та свійських тварин;
-про правила поведінки в громадських місцях;
-про обережність на залізниці;
-про необхідність слухатися батьків, учителів,
вихователів і виконувати їхні розпорядження;
-про дотримування правил безпечної поведінки під час
грози;
-про правила безпеки під час проведення екскурсій.
Дітям категорично забороняється:
-розпалювати вогнища біля будівель в населених пунктах, у
лісах і лісосмугах (особливо хвойних), поблизу полів хлібних злаків;
-бавитися сірниками;
- вживати в їжу гриби і невідомі ягоди;
-брати в руки отрутохімікати;
-гратися гострими і небезпечними предметами;
-проводити дитячі ігри і розваги поблизу повітряних ліній
електропередач;
-користуватися
вогнепальною зброєю (самопалами);
-наближатися ближче, ніж на 8м. до обірваного дроту
ел.передач;
-переходити проїжджу частину, не впевнившись в повній
безпеці;
-йти на контакт з незнайомцями;
-бавитися з тваринами(собаками, котами тощо), навіть
свійськими;
-самостійно, без нагляду дорослих, користуватися
електрричними та газовими приладами;
-знаходитись біля водойм і на воді (льоду) без нагляду дорослих.
Нагадайте дітям вимоги безпеки життєдіяльності
в побуті.
Педагогічна консультація
«Ваша дитина
школяр»
Всі ми єдині у своїх бажаннях – бажаємо бачити своїх
дітей здоровими, веселими, щасливими, завжди усміхненими, розумними, щоб гарно
вчилися.
А чи готові наші першокласники до тих змін, які
відбувається в їхньому житті зі вступом до школи, включаючись у щоденний вир
„надзвичайно важливих і необхідних справ”. А чи вистачить нашим дітям сил і
здоров’я справитись із обов’язками, які виникають у них під час навчання, та
виправдати сподівання батьків.
В організмі дітей 6–річного віку відбуваються зміни у
фізичному розвитку, поліпшується пам’ять, підвищується інтелект. Навчання в
школі дисциплінує дітей, стимулює їхню самостійність і вольові якості, розширює
коло інтересів. Діти починають жити інтересами колективу.
Разом з тим діти менше перебувають на повітрі,
порушується режим харчування першокласників.
Першокласники надзвичайно рухливі. Їхня рухова активність
залежить від стану м’язової системи. Адже розвиток м’язів відбувається
нерівномірно. Спочатку м’язи плеча,
передпліччя, пізніше – м’язи кисті рук. Тому в цей час досить доречними є
плетення, ліплення. Діти починають вчитися писати, однак слід пам’ятати, що
тривалість письмових вправ не повинна перевищувати 6–10 хв., щоб уникнути
перевтому м’язів.
У 6–річних дітей слабо розвинені невеликі м’язи спини.
Тому статичне навантаження, пов’язане з необхідністю тривалий час сидіти за
партою під час уроків, для них важке, інколи приводить до нервових розладів,
зниження розумової, м’язової працездатності. З метою забезпечення нормального
розвитку дитячого організму на уроках проводяться фізхвилинки, на перервах
організовуються рухливі ігри, помірні фізичні вправи. Дуже добре в позаурочний
час займатися дітям такими видами спорту як гімнастика, акробатика, відвідувати
танцювальні гуртки. На день їм необхідно ходити, бігати, стрибати, танцювати
4–6 годин.
Надзвичайно важливим є формування і дозрівання кісткової
системи. Особливої уваги батьків потребує знання особливостей розвитку й
функціонування хребта у дітей, що уможливлює запобігання порушень постави.
Неабиякого значення набуває правильна постава дитини за своїм робочим столом,
розмір робочого стола, парти.
Батькам школярів–першокласників слід звернути увагу на
прорізування і зміну зубів, функціонування системи дихання, серцево–судинної
системи. Вміти самим визначати частоту пульсу, як важливий показник стану
серцево–судинної системи.
Активно формується система травлення, а нормальне
функціонування шлунково–кишкового тракту у дитини виявляється у доброму апетиті.
Продовжує розвиватися мозок. Найбільш важливі відділи головного мозку, що
відповідають за логічне мислення і пам’ять програмування, ще продовжують
формуватися. Тому молодші школярі–першокласники, легко відволікаються, не
здатні до тривалого зосередження, вони
швидко втомлюються, легко збуджуються, не можуть всидіти на одному місці. Їм
складно виконувати однотипні завдання.
Їх працездатність швидко падає через 25–30 хв.
Початок навчання у школі супроводжується появою у дітей
соціально значущих обов’язків. На зміну ігровій діяльності, приходить навчальна
діяльність. Вона визначає важливі зміни у розвитку психіки дітей на даному
віковому етапі. Зміна провідної (ігрової) діяльності зумовлює появу нових
психологічних, соціальних і духовних потреб дитини:
–
потреба
в отриманні нових знань;
–
потреба
в пізнанні та оволодінні новими вміннями;
–
потреба
і значення спілкування з ровесниками.
У першокласників розвивається інтерес до книжок,
різноманітних енциклопедій, пригодницьких, фантастичних оповідань. Тому батькам
необхідно правильно використовувати та підтримувати цей інтерес спільним
читанням книжок, обговоренням прочитаного, розігрування в ролях.
Особливу роль у житті молодшого школяра відіграє вчитель,
який виступає центром життя першокласника.
В цей період батькам дуже важливо зайняти позицію щодо
успіхів і невдач дітей. Якщо дитина невпевнена у своїх силах і можливостях,
якщо вона складно переживає свої невдачі у навчанні, важливо підбадьорити її,
запевнити, що за достатньої наполегливості вона подолає труднощі і все
негаразди. І як тільки з’являться хоча б невеличкі зміни, їх обов’язково треба
відмітити. Якщо ж дитина самовпевнена та надто вихваляється своїми
досягненнями, необхідно позитивно оцінити її успіхи, відмітити й ті недоліки,
які в неї є і які потребують виправлення.
Пам’ятайте, у житті 6–річки першокласника роль сім’ї і
вчителя – величезна, бо вони суттєво впливають на формування Я–особистості.
Допоможемо дітям зростати повноцінною, щасливою, гармонійною особистістю.
Виховуймо в них повагу до себе й інших людей, віру в свої можливості і
здібності, прагнення бути здоровою, а головне – бажання жити і радіти
життю.
Пам’ятка для батьків: «Виховання культури поведінки у дітей »
1. Не
демонструйте своїй дитині показної ввічливість і чуйності. Невдовзі вона почне
вас наслідувати і чинити так у першу чергу стосовно до вас.
2. Не
грубіть і не лихословте. Ваша звичка стане звичкою вашої дитини.
3. Не
говоріть про чужих людей погано і нешанобливо. Якщо Ви покажете в цьому приклад
своїй дитині, чекайте, що невдовзі вона скаже те ж саме про вас.
4. Будьте
тактовними стосовно інших людей. Це непоганий урок добра і людяності для вашої
дитини.
5. Не
бійтеся вибачитися перед кимось у присутності своєї дитини. У цей момент ви
нічого не втрачаєте, лише отримуєте її повагу.
6. Виявляйте
шляхетність навіть тоді, коли вам дуже не хочеться її виявляти, навчайте цього
свою дитину.
Пам’ятайте, що поведінка – це дзеркало, у якому
відбивається справжній вигляд кожного!
Бесіда
«Як
виявити здібності у дітей?»
Як виявити талант у дитини? Виявити задатки і здібності -
першочергове завдання з розвитку таланту. Це зробити нескладно за допомогою
спостереження за малюком. Є група талантів, які виявити легко з поведінки
дітей. До них відносяться: музичні здібності, художній талант, артистичність і
схильність до спорту. Щоб дізнатися художні нахили, необов'язково, щоб малюк з
ранку до вечора малював або розмальовував картинки. На підвищене візуальне
сприйняття світу вказують і інші особливості поведінки.
•
Художній талант - любить малювати, складати пазли, збирати конструктор,
будувати візуальні образи, розмальовувати і вбиратися. Такі діти сприймають світ очима: при описі
предметів вживають слова «красивий», «яскравий», «світлий», швидко навчаються
розпізнавати кольори.
• Музичні здібності - дитина з ранніх років звертає увагу на музику,
повторює мелодію і ритм, копіює інтонацію і вимову слів, прислухається до
оточуючих звуків. Діти з добре розвиненим слухом легко освоюють іноземні мови,
а також танці.
• Артистичні здібності - любить бути на публіці, повторює поведінку дорослих,
любить вбиратися, зображує пози, копіює тварин.
• Спортивні задатки - активний, багато бігає, грає з м'ячем. Захоплюється
переглядом спортивних програм, любить спостерігати за грою інших людей.
Цілеспрямований і наполегливий.
•
Математичні здібності - любить
головоломки, завдання, подобається грати в шахи і шашки, із захватом рахує,
добре запам'ятовує числа. У ранньому віці довго розглядає цифри.
Рекомендації
«Як розвивати здібності дитини?»
1. Розвивайте особистісні інтереси дитини. У дорослих
залишається багато власних нездійснених очікувань. Деякі батьки намагаються
себе реалізувати в дітях. Зазвичай це закінчується незадоволеністю, причому і
батьків, і дітей. Дитина - це особистість зі своїми
поглядами, інтересами і здібностями.
2. Забезпечте
необхідним інвентарем. Перед тим як віддати дітей в гурток чи студію, оцініть
свої фінансові можливості. Дуже погано,
якщо дитина почне займатися живописом, але ви не зможете йому купити необхідні
фарби.
3. Заохочуйте
в усіх починаннях. Під час навчання діти стикаються з проблемами і невдачами.
Хваліть і заохочуйте бажання рухатися далі, навіть якщо щось не виходить.
4. Проявляйте інтерес до занять дитини. Мама і тато - це
перші глядачі і перші судді. Не шкодуйте часу, щоб
порадіти за перші успіхи дітей.
5. Не
йдіть шляхом проб і помилок. Не варто намагатися розвивати кілька талантів і
здібностей відразу: в 5 років дитина відвідує художню школу, в 8 років - йде в
музичну студію, в 12 - записався на танці. Така різноманітність призведе лише
до того, що він ні в одній зі сфер не досягне успіху.
6. Не
ведіться на відмову. Дитина, яка любила малювати і марила стати художником,
відмовляється відвідувати ізостудії. Причиною такої поведінки бувають конфлікти
в групі, невміння перебувати в соціумі, страх та інше. Спробуйте розібратися в
ситуації, ніж відразу заривати талант у землю.
7. Вибирайте хорошого викладача, тренера. Часто успіх в
діяльності залежить від викладача. Наприклад, у малюка можуть бути музичні
здібності, але йому настільки сподобається тренер спортивної секції, що він
кине музику і гратиме в хокей. Перед підбором гуртка або секції поспілкуйтеся з
керівником групи, оцініть його як особистість. 8. Не порівнюйте дитину з іншими
дітьми. Якщо хтось малює краще, не ставте його в приклад. Картини
Ван Гога теж не всім подобаються.
8. Підготуйте
дітей до відвідування секції і до самостійності. Поясніть дитині, чому потрібно
слухати вчителя або тренера, відвідувати всі заняття, виконувати рекомендації.
10. Не ставте на талант дитини, як на бізнес, всі свої
очікування. Ви 7 років оплачували відвідування музичної школи, купували дорогі
інструменти, терпіли нескінченні симфонії вдома, а син або дочка не стали
великим музикантом? Нічого страшного, адже це досвід і вміння дитини. Вони
неодмінно їй були корисні і цікаві, якщо вона обрала своє хобі сама.
Рекомендації
«Адаптація першокласника»
1.
Старання дитини обов'язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення необхідні дитині для хорошого самопочуття, для
формування в неї такої важливої риси, яквпевненість у собі і своїх можливостях.
2. В режимі дня кожної дитини повинні бути постійні обов'язки, закріплені за нею на тривалий час. Дитина,
яка вміє працювати вдома, легко долучається до навчання.
3.
Розширювати й збагачувати навички спілкування з дорослими та однолітками, вчити враховувати оцінки й думки людей для формування власних поглядів.
4.
Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи, можливо, буде завтра.
5.
Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може вважати, що конфлікти неминучі, і продовжувати провокувати їх.
6.
Дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте
найменші її вияви.
7.
Не критикуйте дитину при свідках.
8.
Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.
9.
Аргументуйте свої
заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог. Шукаючи аргументи, ви ще раз зможете обміркувати необхідність їх застосування.
10.
Намагайтеся дивитися на світ очима дитини. Будьте щирими у
спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.
11.У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте
«Я-висловлювання».
Рекомендації
«Як перетворити читання у захоплення?»
— частіше ходіть до бібліотеки;
— передплатіть хороший дитячий журнал;
— більше читайте дитині;
— подавайте власний приклад: нехай дитина частіше бачить, як ви самі
читаєте книжку, газету чи журнал;
— даруйте книжки;
— відведіть дитині полицю чи шухляду для найулюбленіших видань;
— беріть книжку в подорож. Від цього вона стане ще цікавішою;
— не уникайте всіх «чому?», «що?», «коли?»... Не залишайте нічого
нез'ясованим;
— читайте в будь-який час, коли вам зручно.
Дітям легше прищепити любов до читання, ніж дорослим.
Найсприятливіші умови для вироблення добрих звичок — у
ранньому віці. Звикнути до книжки з малоліття — це не лише полегшити собі
подальше життя, а й зробити його цікавішим, насиченішим. І ніякий телевізор чи
відео тут не суперник.
Насолода, котру малюк дістає від казки, прочитаної перед
сном, допомагає розвинути позитивне ставлення до читання. А якщо це переходить
у повсякденне заняття, то він переконується, як високо ви цінуєте читання, коли
не жалкуєте відводити йому дорогоцінний і часто обмежений час. Усе, що важливо
для вас, набуває цінності й для дитини. І незабаром малюк почне «допомагати»
вам читати: перегортатиме сторінки, вказуватиме на слова. У такий спосіб він
пізнає правила писемної мови: початок і кінець книжки, рядка, сторінки.
Збагачується і словниковий запас, розвивається уява.
Починати слід якомога раніше. Шестимісячний вік — це вже
не рано. Не бентежтесь, якщо дитина не все розуміє або не розуміє, здавалося б,
нічого. Нехай малюк звикає до вашого голосу в поєднанні з добрими, ласкавими
почуттями й книжкою.
Знайдіть тихе, затишне місце, подалі від телевізора й
усього того, що може вам заважати. Нехай це стане традиційним місцем для
читання.
Подбайте, аби малюк сидів ближче до вас, щоб разом ви
могли розглядати малюнки, щоб він допомагав перегортати сторінки.
Привчити себе до книжки складно. Пропоновані поради можна
не приймати за прописні істини. Але завжди слід пам'ятати про непоправність
того, що нерідко втрачаємо через власне невігластво. Попри всі зміни бібліотека
має залишатися осередком духовного становлення дитини.
Бесіда
«Красномовна дитина»
Можна бути неймовірно розумною людиною, але водночас
говорити так, що ніхто не зрозуміє, що ти хочеш сказати.
Говорити красиво – зовсім не означає лише правильно
вимовляти всі звуки абетки.
Гарне мовлення – це:
- правильно побудовані речення;
- значний словниковий запас;
- уміння доречно вживати порівняння, слова-замінники,
цитати;
- плавне мовлення, без запинок, слів-паразитів (ну, це
от, типу, е-е …);
- уміння правильно робити паузи між реченнями та всередині
них;
- уміння змінювати інтонацію, говорити тихіше або
голосніше;
- уміння говорити емоційно;
грамотне використання слів;
- правильна вимова звуків.
Уміння говорити красиво – прекрасна якість, яка допоможе
дитині справляти гарне враження на співрозмовника. Тому варто звернути увагу на
розвиток мовлення якомога раніше, відразу після народження. Коли батьки
співають дитині колискові, розмовляють із нею, схиляючись до колиски, дають
послухати гарну музику – це і є перші уроки розвитку мовлення.
Декілька чітких рекомендацій, щоб дитина
навчилася гарно говорити:
1. Проконсультуйтеся у логопеда. Чим швидше ви це зробите, тим краще й швидше матимете
результат. Якщо дитина не вимовляє навіть 1-2 звуки, якщо в дитини «каша в
роті», мовлення не звучить правильно, вже варто звертатися.
2.Займіться вокалом. Знайдіть дитині кваліфікованого педагога з вокалу – і можливо, вам не
знадобиться логопед. Усі вокальні вправи – відмінний тренажер для дитячого
мовлення.
3.Читайте книги вголос. Поки дитина ще мала, читатимете ви, батьки. Читайте виразно, з інтонацією.
Коли дитина навчиться читати, читатиме вголос для вас, наслідуючи ваше читання.
Хваліть дитину, заохочуйте.
4.Слухайте казки.
Дуже корисно слухати разом і обговорювати. Незвичайні слова, правильні звороти
й порівняння, побудова речень збагачують дитяче мовлення, зроблять його
яскравішим і багатшим.
Варто також слухати аудіоказки.
5.Відвідуйте театр. Залучайте
дитину до прекрасного. Театральний спектакль – це якісний текст, вимовлений
професійними акторами.
6.Розвивайте дрібну моторику. Центр дрібної моторики і мовлення розташовані поруч у
головному мозку людини, тому розвиток одного «підтримує» і розвиток іншого.
Недаремно руку називають другим органом мовлення.
7.Влаштовуйте домашні вистави. Сімейні свята – відмінна сцена для тренування мовлення.
8.Учіть скоромовки і чистомовки. Вивчіть їх якнайбільше і проговорюйте якнайчастіше.
Важливо не навчитися говорити швидко, а навчитися говорити чітко.
9.Говоріть удома правильно і красиво. Якщо ви самі вимовляєте слова неправильно, вживаєте
брутальні слова, то будьте готовими до того, що і ваша дитина говоритиме так
само.
10.Менше переглядайте телепередачі. На жаль, навіть на телебаченні сьогодні не завжди можна
почути правильну українську мову. Ці помилки навряд чи навчать дитину правильно
і грамотно говорити.
11.Розмовляйте з дитиною. Це один з найефективніших способів навчити дитину красиво говорити.
Розмова малюка і дорослого – це діалог. Важливо слухати малюка, ставлячи
навідні запитання і даючи можливість висловитися.
12.Слухайте дитину. Для
того, щоб дитина хотіла говорити, у неї повинні бути уважні слухачі.
Слухати можна по-різному: відвернувшись, розмовляючи по
телефону, дивлячись телевізор.
А як же слухати правильно?
- дивіться на дитину,
коли вона говорить;
- ваша поза має
виражати увагу (не виявляйте нетерпіння, не відволікайтеся, не поглядайте на
дитину…);
- ваші коментарі
дають дитині зрозуміти, що ви зацікавлені її розповіддю;
- після розповіді
обов’язково дайте оцінку сказаному, адже дитині це дуже важливо;
- поцікавтеся думкою
дитини з приводу своєї розповіді.
Якщо у вас був важкий день і ви не в змозі нікого
слухати, краще м’яко, але чесно сказати про це дитині.
Отже, щоб навчити дитину говорити красиво, існує чимало
простих і ефективних способів цього досягнути. Але головне – це ваша любов і
терпіння, віра в малюка й у те, що у вас усе обов’язково вийде.
Виставка літератури з виховання дітей
Бути батьками – чудове відчуття, адже діти – це наше все,
наше продовження,а майбутня опора! І як важливо виховати їх правильно, щоб
потім було, ким пишатися, і не залишитися на старості без «склянки води». Для
того, щоб полегшити вам батьківські будні, ми підготували найкращу добірку
видань – книги з виховання дітей. Джерело
корисної інформації, що дозволяє впоратися зі складними ситуаціями, навчитися
краще розуміти своїх дітей і діяти більш впевнено. Звичайно ж, ця добірка –
«крапля в морі» тематичної літератури. Але, і ці книги дають більш ніж хорошу
базу, цілісне уявлення про такий непростий процес, як виховання.
Деніел Сігел, Тіна Брайсон «Досить істерик! Комплексний підхід до гармонійного
виховання дитини»
(Наш формат, 2018, пер. Світлана Січкар)
Книга питань та відповідей, що дозволяє виховувати дітей без
сліз і неадекватної злості. Відомі фахівці з дитячої психології розробили і
представили батьківську стратегію поведінки, що дозволяє досягти гармонії в
спілкуванні з дитиною. А також дієві методи
виховання дитини без застосування будь-яких покарань, заборон і наказів. Ви
навчите малюка контролювати негативні емоції, більше розуміти свої почуття і
аналізувати власні вчинки. Зрештою саме в цьому і полягає основа емоційного і
розумового здоров’я підростаючого покоління.
головних прийомів взаємодії батьків і дітей, далі приклади конкретних ситуацій і в кінці поради щодо застосування вищевикладених правил. Еріка Райшер докладно розбирає такі ключові техніки, як емпатія, емоційне тренування, припинення дії, повторення, справедливе попередження і винагороду. Використовуючи їх, ви зможете вирішити більшість проблем, з якими стикаються сучасні батьки.
Анна Бикова «Самостоятельный ребенок, или как стать «ленивой мамой»
(Эксмо, 2016)
Вашій увазі пропонується досвід успішного психолога і блогера з питань виховання дітей. Автор піднімає болючу тему – як зробити дитину самостійною. Наводить безліч прикладів з особистого життя і дає корисні поради щодо вирішення проблемних ситуацій. Книга змушує поглянути на себе і на виховання дітей під іншим кутом: розібратися, чому дитина поводиться саме так, а не інакше в залежності від вашої поведінки. Бикова стверджує, що треба лише змінити своє ставлення до виховання дитини, не боятися давати їй свободу вибору і дій, і в кінцевому підсумку ви отримаєте повноцінне, самостійне, життєрадісне дитя, здатне вирішувати проблеми самостПамела Друкерман «Французские дети не плюются едой. Секреты воспитания из Парижа»
(Синдбад, 2014, пер. Юлія Змєєва)
Як французи справляються зі своїми дітьми? Які прийоми
виховання вони використовують, щоб виростити слухняних і чемних дітей, не
жертвуючи при цьому власним часом? Пані Друкерман повідає на всі ці питання,
досліджуючи феномен французького виховання. Насправді секрети успішних взаємин батьків і дітей
досить прості. Головне – вчити дітей відповідальності та самостійності. Це і є
запорука успіху їхнього подальшого життя. Крім усього іншого, автор порівнює
два методи виховання: американський і французький. Перший – заснований на увазі
до раннього розвитку дитини, безрежимного харчування, постійних перекусах,
вседозволеності, а також відсутності рамок. Другому методу, навпаки, властива
наявність чітких меж, незначні витівки і правильний режим харчування. Який з
методів, можливо, ви візьмете для себе – ви вирішите самі під час читання книги з
виховання дітей.
Артем Чапай «Тато в декреті»
(Віват, 2016)
Автор руйнує стереотипи і
розповідає, як це, – доглядати за двома малюками, коли їх мама працює,
роз’їжджає по відрядженнях і заробляє гроші. Артем Чапай сам пробув півроку в
декретній відпустці і тепер передає свій досвід з виховання дітей друзям. В
даному творі він майстерно характеризує інститут бабусь, без яких виховання,
насправді, було б важким. З книги з виховання дітей з народження ви дізнаєтеся
про найпрекрасніші і найважчі моменти виховання дитини в перші місяці і роки
життя
Лариса Шрагіна «15 табу для матусь і татусів, або Батьківські помилки з
любові до дітей»
(ВСЛ, 2016)
Перед вами практична інструкція про те, як прищепити
дитині правильне сприйняття багатьох речей, навчити, що таке добре, а що
погано. На
розгляд батьків
надається типологія причин поганої поведінки дитини, основні педагогічні
помилки, а також детальний аналіз різних виховних ситуацій. На думку автора,
головною потребою в дітей є почуття батьківської любові, підтримки, а також
розуміння того, що їх цінують і поважають. При цьому, любов батьків не повинна
переходити межі: чаду ні в якому разі не потрібно потурати, не варто балувати.
Як знайти ту тонку грань правильного виховання, дізнаєтеся з цього видання.
Світлана Ройз «Практическое ребенковедение»
(Ніка-Центр, 2015)
Чи варто батькам карати свою дитину? Як зрозуміти грань
між маніпуляцією і вихованням? Як допомогти дитині знайти себе в цьому світі?
Як все встигати і навчитися не вихлюпувати гнів на власне чадо? Відповіді ви
знайдете в цій книзі. Тут – абсолютно практичний досвід і несекретні секрети
про те, як заглянути за те, що ми називаємо складною поведінкою дитини, що
зробити для профілактики різних психологічних і не тільки складнощів, як
повернути собі спокій і як надати сил своїй «внутрішній дитині». Ця книга про
багатогранність підходу, глибину і одночасно легкість життя з улюбленими
дітьми. Вивчивши матеріал, ви напевно відмовитеся від старої системи виховання,
скориставшись новими прогресивними методами.
Джулі Літкотт-Гаймс «Як виховати дорослого»
(Наш формат, 2016, пер. Олена Замойська)
Найкращий методичний посібник для батьків, прагнучих не
допускати помилок у розвитку своїх дітей, виховати їх самостійними і успішними
особистостями. За словами автора, якщо ви хочете виростити з малюка щасливого
дорослого, ставтеся, спілкуйтеся і виховуйте його так, як би ви це робили з
дорослим – наполегливо, систематично, аргументовано, відкинувши власні амбіції
в сторону. Спілкуйтеся з ним на рівних, при цьому своїм прикладом і поведінкою
завоюйте до себе повагу.
Головна ідея книги – не страждати гіперопікою, давати
більше свободи дій дитині, заохочувати її позитивні якості. Книга не тільки
здатна налагодити відносини між дітьми і батьками, а й між чоловіком і жінкою.
Пам’ятайте, виховуючи інших, не припиняйте роботу над собою.
